Дослідження лактулози на застосування при захворюваннях печінки та запорах

Пермська центральна міська клінічна лікарня №2 З.М. БАЙШЕВА

Зав. Гастроентерологічним відділенням Пермської ЦМКЛ №

Про застосування Лактусану при захворюванні печінки та хронічних запорах

Лактулоза, діюча речовина Лактусана, є синтетичним дисахаридом, під впливом якого відбувається розмноження Lact. acidophilis та Lact. bifidus в товстому кишечнику. За рахунок цього пригнічується зростання гнильних та інших патогенних мікробів.

Під дією препарату зменшується утворення азотовмісних речовин у проксимальному відділі товстої кишки та, відповідно, їх абсорбція у системний кровотік.

Виходячи з цих даних, препарат слід призначати при хронічній печінковій енцефалопатії та дисбактеріозах кишечника, що характеризуються зниженням або відсутністю лактобактерій та надлишком гнильної мікрофлори.

Дослідження проводилося у гастроентерологічному відділенні 2-ї ЦМКЛ м. Пермі.

У дослідженні було включено 26 пацієнтів віком від 46 до 54 років, які були поділені на 2 групи:

1. Хворі з хронічними криптогенними гепатитами та цирозами печінки з наявністю хронічної печінкової енцефалопатії – 11 осіб (7 чоловіків та 4 жінки).
2. Хворі зі стійкими запорами, у яких при дослідженні калу на дисбактеріоз виявлено зниження лактобактерій (у 5 хворих) або їхню повну відсутність (у 10 хворих) та присутність гнильних мікробів у 6 хворих з 15.

Хворим із печінковою енцефалопатією давали сироп Лактусан по 3 столові ложки (45мл) 2 рази на день протягом 15 днів. Оцінювалася динаміка клінічних ознак енцефалопатії та трансаміназ. Відзначено, що після курсу терапії явища енцефалопатії зменшились у всіх пацієнтів, суттєвої динаміки трансаміназ не виявлено, хоча у 6 хворих відмічено незначне їх зниження.

У 2-й групі хворих з дисбактеріозами кишківника Лактусан призначався по 1 столовій ложці (15 мл) 1-2 рази на день. Вже на 5-7 день відзначено нормалізацію стільця у всіх 15 хворих. При продовженні лікування у 6 осіб з'явилася тенденція до проносів, які були куповані зниженням дози препарату вдвічі.

Повторне дослідження калу на дисбактеріоз проводилось через 2 тижні після відміни препарату. У 12 осіб кількість лактобактерій та біфідобактерій досягла нормальних показників (1010). Не виявлено гнильної мікрофлори в жодного пацієнта.

За період дослідження не було відзначено жодних явищ поганої переносимості препарату – нудоти, блювання, болю у животі.

ВИСНОВКИ

Застосування Лактусану протягом 2 тижнів хворими на хронічну печінкову енцефалопатію дозволяє знизити клінічні прояви енцефалопатії. Відзначається також позитивна динаміка симптомів у хворих, які страждають на дисбактеріози при нормалізації мікробного спектру товстої кишки.

Можна рекомендувати прийом Лактусану в гастроентерологічній практиці хворим із хронічними захворюваннями печінки із симптомами печінкової енцефалопатії та хворим із хронічними стійкими запорами, зумовленими дисбактеріозом зі зниженням кількості лактобактерій. Препарат добре переноситься хворими, тому може застосовуватися як за умов стаціонару, і у амбулаторних умовах.