Здуття живота, болю, неприємний запах з рота, загальна слабкість, порушення в роботі ШКТ – це лише частковий перелік проблем, який часто починає турбувати пацієнтів після курсу антибіотикотерапії. Але що робити, скажете Ви, не лікуватися зовсім? Подивимося це питання з іншого боку. Антибіотикотерапія, звичайно ж, робить свою добру справу по відношенню до елімінації патогенних мікроорганізмів, які, власне, є причиною основного захворювання. Однак численними дослідженнями було доведено, що механізм дії антибактеріальних препаратів полягає не лише у пригніченні патогенної мікрофлори. Він настільки невибірковий, що разом із патогенними мікроорганізмами знищуються і корисні бактерії, які покликані стояти на сторожі імунної системи ШКТ та всього організму загалом. Отже, давайте розберемося, навіщо так необхідна нам корисна мікрофлора? Почнемо з того, що в нормі кишечник заселений різними мікроорганізмами, що виконують життєво важливі функції для організму в цілому. Ці мікроорганізми називають нормальною мікрофлорою (нормофлорою) кишківника. Найбільш відомі представники нормофлори – біфідобактерії та лактобактерії, але крім них є анаеробні стрептококи, кишкова паличка, ентерококи та ін. Усі вони існують у добре організованому, взаємозалежному співтоваристві, збалансованому за кількісним та якісним складом.

Чому така важлива нормальна мікрофлора кишечника і які вона виконує функції?

Бере активну участь в обміні речовин

  • Бере участь у розщепленні складних органічних речовин (жирів, білків, целюлози).
  • Посилює дію травних ферментів.
  • Регулює рівень ліпідів (холестерину).
  • Бере участь у процесі рециркуляції жовчних кислот.
  • Синтезує амінокислоти (тирозин, триптофан, аргінін, цистеїн тощо),
    • вітаміни (В, К, С), гормонально активні речовини (стероїди, норадреналін),
    • антиоксиданти (вітамін Е, глутатіон),
    • біогенні аміни (гістамін, серотонін, гамма-аміномасляна кислота).
  • Сприяє всмоктуванню з кишечнику кальцію, вітаміну D та заліза.
  • Бере участь у регуляції гомеостазу (підтримка сталості внутрішнього середовища організму).

Поряд з імунітетом виконує захисні функції для організму.

  • Здійснює детоксикацію організму та виведення ендогенних та екзогенних токсичних сполук.
  • Пригнічує гнильну та іншу патогенну флору.
  • Стимулює місцевий імунітет кишківника шляхом синтезу імуноглобулінів.
  • Має імуномодулюючі властивості.
  • Має антимутагенну та антиканцерогенну (протипухлинну) дію (наприклад, масляна кислота перешкоджає появі та зростанню ракової пухлини прямої кишки).
  • Чинить противірусну дію (зокрема, пригнічує розмноження вірусів герпесу та цитомегаловірусів).

Трофічні функції

  • Є автономним джерелом енергії.
  • Регулює мікроциркуляцію у слизовій оболонці кишечника.
  • Регулює процес регенерації епітелію товстої кишки.

З усього вищесказаного можна дійти невтішного висновку, що будь-які порушення у складі нормальної мікрофлори ШКТ сприятимуть низці розладів, однією з яких є дисбактеріоз кишечника.

Що таке дисбактеріоз кишечника?

Дисбактеріоз кишечника - Зміна кількісного і якісного складу його мікрофлори, яке тягне за собою цілу низку хворобливих змін у всьому організмі, від самих, здавалося б, незначних спочатку, до вкрай важких згодом.

Наслідки дисбактеріозу кишечника

  • Активно розвивається патогенна мікрофлора.
  • Погано засвоюються багато поживних речовин і мінералів.
  • Порушується детоксикація токсичних метаболітів, що утворюються у процесі травлення.
  • Патогенні бактерії також виділяють велику кількість токсинів, які, всмоктуючи кров, знову ж таки, збільшують навантаження на печінку.
  • Порушується теплове забезпечення організму.
  • Знижується енергозабезпечення епітелію товстої кишки.
  • Погіршується синтез та постачання організму вітамінів (В12, пантотенової кислоти тощо).
  • Знижується противірусний захист, слабшає протипухлинний нагляд, порушується місцевий імунітет.

Тому дуже важливим завданням є вчасно відновити порушену рівновагу у мікрофлорі кишечника. Для цього він досить широко використовуються пребіотики. І одним з найбільш вивчених, ефективних і безпечних пребіотиків є лактулоза, яка є джерелом живлення для біфідо- та лактобактерій, що є основою облігатної мікрофлори кишечника. Будучи лише модифікацією звичайного молочного цукру, лактулоза має здатність вибірково стимулювати зростання і життєдіяльність корисних біфідо-і лактобактерій, тобто, лактулоза байдужа по відношенню до патогенних мікроорганізмів і біологічно активна до корисних бактерій, що і є основною метою в комплексній Чим же зумовлено таку вибіркову дію лактулози? Лактулоза є неперетравним β-глікозидним вуглеводом. Через відсутність у людини відповідних ферментів не гідролізується (не розщеплюється) у верхніх розділах шлунково-кишкового тракту. Лактулоза надходить в ободову кишку в незміненому вигляді, де розщеплюється під дією флори товстої кишки (біфідо-і лактобактерій) з утворенням низькомолекулярних органічних кислот, що призводить до зниження рН вмісту кишечника.  

ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ ЛАКТУЛОЗИ 

Лактулоза була відкрита австрійським педіатром Петуелі. У 1948 році, з'ясовуючи причину дисбактеріозу у дітей, що вигодовуються штучним харчуванням, він виділив зі складу жіночого молока речовину, що активізує зростання захисної мікрофлори кишечника (біфідо-і лактобактерій) і назвав його лактулозою.Подальші дослідження його послідовників показали, що при вигодовуванні немовляти звичайними дитячими сумішами або молоком, вміст біфідобактерій у фекальній мікрофлорі становило 20 %. Однак при додаванні 2 % лактулози в дитячі продукти харчування показник біфідобактерій зростав до 90 %.   Одним із сучасних засобів на фармацевтичному ринку України, до складу яких входить лактулоза, є Лактусан(Феліцата Україна). Випускається Лактусан у зручній формі сиропу, що містить лактулози не менше 36 %, лактози не більше 13 %. Враховуючи те, що лактулоза вдвічі менш солодка ніж сахароза, то сироп, до того ж, – приємний на смак, що важливо при вживанні у дітей від року! Нормалізуючи кількісний та якісний склад бактеріальної флори кишечника, Лактусан перешкоджає розмноженню патогенної мікрофлори та транслокації кишкових бактерій; покращує травлення та обмін речовин, нормалізує всмоктування вітамінів, підвищує імунітет та загальну опірність організму. Крім того, Лактусан сприяє усуненню запору та відновленню фізіологічного ритму спорожнення кишечника за рахунок стимуляції перистальтики товстої кишки, підвищення внутрішньоклітинного осмотичного тиску, збільшення обсягу кишкового вмісту. Під дією Лактусана збільшується поглинання аміаку товстою кишкою і виведення його з організму, стимулюється зростання ацидофільних бактерій (у т. ч. лактобактерій), пригнічується розмноження протеолітичних бактерій і зменшується утворення азотовмісних токсичних речовин, що виділяються протеолітичної флорою і відіграють важливу роль в патогенезі. Справа в тому, що в кислому середовищі більшість аміаку знаходиться в іонізованій формі (NH4+) і погано всмоктується в кров, а лужне середовище підвищує утворення неіонізованої, ліпофільнішої і краще всмоктується форми аміаку NH3. Тим самим дія лактулоз призводить до зниження рівня аміаку та інших токсичних продуктів гниття білків у крові. У зв'язку з цим Лактусан може також бути рекомендований для терапії печінкової енцефалопатії, гострої та хронічної печінкової недостатності, алкогольної хвороби печінки, коли порушена здатність печінки знешкоджувати аміак. У ході численних досліджень було відзначено сприятливий вплив концентрату лактулоз на відновлення кишкової мікрофлори у мишей навіть на тлі введення таких антибіотиків, як ампіцилін або тетрациклін. Фахівці Ярославської державної медичної академії виявили, що концентрат лактулоз in vitro сприяє підвищенню інтенсивності зростання біфідо-і лактобактерій. У цьому підвищувалася і активність лизоцима – речовини, якому належить важливу роль роботі місцевого імунітету. Пізніше були відзначені інші позитивні властивості концентрату лактулози. Зокрема, на фоні додавання Лактусана до схеми лікування пацієнтів з тиреотоксичним зобом, цукровим діабетом І та ІІ типів, захворюваннями органів травної системи нормалізувалися показники роботи імунної системи – підвищувався рівень Т- та В-лімфоцитів, синтез імуноглобулінів, фагоцитарна активність нейтрофілів. Враховуючи вищесказане, Лактусан рекомендований до вживання:

  • при корекції наслідків антибіотикотерапії;
  • при дисбактеріозах кишечника у дорослих та дітей різного ступеня тяжкості;
  • при захворюваннях печінки різної етіології;
  • при хронічних запорах в осіб похилого віку, дітей, у вагітних жінок, а також у хворих, які довго дотримуються постільного режиму;
  • при колітах та інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту;
  • при сальмонельозі та для захисту від кишкової інфекції;
  • при нирковій недостатності;
  • при токсикозі вагітних із функціональними розладами травлення;
  • при алергічних реакціях;
  • для активізації імунної системи кишківника.

Рекомендації щодо вживання: у раціоні дієтичного харчування для нормалізації мікрофлори кишечника (зокрема після застосування антибіотиків) при дисбактеріозі; при запорі; при захворюваннях печінки різної етіології; при порушеннях обміну речовин, що супроводжуються алергічним дерматозом; для зміцнення імунітету. При дисбактеріозі: дорослим по 2 чайні ложки сиропу 2 рази на добу; дітям старше 3 років – по 1 чайній ложці сиропу на добу; дітям від 1 до 3 років - по 0,5-1 чайної ложки на добу. Тривалість прийому – 7-14 днів. При запорі: дорослим 2 столові ложки 1 раз на добу (при тривалому хронічному запорі доза може бути підвищена до 4 столових ложок); дітям старше 1 року – 1–2 чайні ложки 1 раз на добу.

   Мамедова З. А., Канд. фарм. наук., НФаУ

Дар'я Кутах Прес-служба «Тижневика АПТЕКА»

Додати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

UK
Powered by TranslatePress »