Професійний тривалий контакт з антибактеріальними препаратами, нераціональне харчування, психологічний і фізичний стреси, полігіповітамінози, прийом антибіотиків, гострі та хронічні захворювання травного тракту, оперативні втручання, імунодефіцитні стани, голодування, харчова алергія, ферментопатія — найчастіші .і співавт., 1998). Зміна якісного та кількісного складу бактеріальної мікрофлори кишечника – дисбактеріоз – може призвести до зниження імунітету, порушення функції кишечника, всмоктування вуглеводів, жирних кислот, амінокислот, вітамінів, погіршення загального стану організму. Крім того, продукти метаболізму та токсини, що виробляються умовно-патогенною флорою, знижують дезінтоксикаційну функцію печінки, посилюючи симптоми інтоксикації. Тому усунення дисбактеріозу є необхідною умовою відновлення здоров'я.

Мікрофлора кишечника виконує життєво важливі функції (Окороков А., 2000):

  • створює кисле середовище (рН середовища товстої кишки до 5,3-5,8), що перешкоджає розмноженню патогенної та газоутворюючої флори;
  • сприяє ферментативному перетравленню харчових інгредієнтів – посилює гідроліз білків, омиляє жири, зброджує вуглеводи, розчиняє клітковину;
  • бере участь в утворенні, синтезі та всмоктуванні вітамінів К, групи В, фолієвої та нікотинової кислоти;
  • сприяє реалізації синтетичної, травної та детоксикаційної функцій кишечника - зменшує проникність судинних тканинних бар'єрів для токсинів, патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, перешкоджає проникненню бактерій у системний кровотік;
  • підвищує імунологічну резистентність організму – стимулює функцію лімфоцитів, синтез імуноглобулінів, інтерферону, цитокінів, підвищує рівень комплементу, активність лізоциму;
  • стимулює синтез біологічно активних речовин, що позитивно впливають на травний тракт, серцево-судинну систему, кровотворення;
  • відіграє важливу роль у кінцевих етапах метаболізму холестерину та жовчних кислот.

Збалансований склад мікрофлори кишечника має велике значення для здоров'я людини та якості її життя. Травний тракт заселяється бактеріями за кілька годин після народження дитини. Між цими мікроорганізмами встановлюється певна рівновага – формується індивідуальний якісний та кількісний склад мікрофлори кишечника. Тому важливо підтримувати саме свої бактерії, адже повноцінно відновити бактеріальну флору заселенням бактерій важко.

Для підтримки своєї мікрофлори потрібно використовувати достатньо так званих пребіотиків — нутрієнтів, які живлять мікроорганізми. Енергетичні та пластичні потреби нормальної кишкової флори забезпечують вуглеводні нутрієнти, у тому числі лактулозу.

Нераціональне харчування – вживання рафінованих продуктів, зменшення в раціоні кількості рослинної грубоволокнистої їжі – основна причина недостатнього надходження пребіотиків до організму. Поповнити їхній дефіцит також допомагають функціональні продукти харчування, біологічно активними компонентами яких є пребіотики. При лікуванні кишкового дисбіозу І-ІІ ступеня пребіотики - препарати вибору. Одним із найважливіших пребіотиків є лактулоза (Москаль О., 2008).

Саме лактулоза – синтетичний дисахарид, що складається з галактози та фруктози, – входить до складу дієтичної добавки ЛАКТУСАН та визначає її функціональні властивості. Цей дисахарид – субстрат для енергетичного та пластичного обміну лакто- та біфідобактерій – сприяє їх росту, відновлюючи нормальну мікрофлору кишечника. На відміну від пробіотиків, лактулозу можна вживати разом із антибактеріальними препаратами, що є її додатковою перевагою (Бєлоусова Є., 2005). Таким чином, завдяки тому, що цей вуглеводний нутрієнт входить до складу ЛАКТУСАНА, він має пребіотичні властивості та сприяє нормалізації мікрофлори кишечника при дисбактеріозі.

Одним із наслідків цього захворювання є транслокація кишкових мікроорганізмів у системний кровотік, що призводить до циркуляції та накопичення в тканинах бактерій та їх токсинів, формуванню перехресної імунологічної реактивності. Ці та інші патологічні процеси можуть призвести до появи алергічного дерматозу.

Нормалізуючи кількісний та якісний склад бактеріальної флори кишечника, ЛАКТУСАН перешкоджає розмноженню патогенної мікрофлори та транслокації кишкових бактерій; покращує травлення та обмін речовин, нормалізує всмоктування вітамінів, підвищує імунітет та загальну опірність організму.

Крім того, лактулоза сприяє усуненню запору та відновленню фізіологічного ритму спорожнення кишечника за рахунок стимуляції перистальтики товстої кишки, підвищення внутрішньоклітинного осмотичного тиску, збільшення обсягу кишкового вмісту. Також лактулозу вживають при печінковій енцефалопатії, печінковій (пре)комі, хронічному гепатиті. У цьому випадку її використання обумовлено зв'язуванням, зменшенням утворення та всмоктування з кишечника в системний кровотік аміаку та ароматичних амінокислот, що мають церебротоксичний ефект.

Таким чином, виходячи з терапевтичних ефектів лактулоз, ЛАКТУСАН можна рекомендувати при широкому спектрі патологічних станів: дисбактеріозі - для нормалізації мікрофлори кишечника; запорі; захворюваннях печінки різної етіології; порушення обміну речовин, що супроводжується алергічним дерматозом; для зміцнення імунітету; підвищення загальної опірності організму.

Зазначимо, що Лактусан можна вживати дітям, у віці 1 рік і старше.

Ефективність та безпека ЛАКТУСАНА при різних нозологіях підтверджена в ході клінічних досліджень: при дисбактеріозі у дітей віком до 3 років та старших (Бобріков В., 2000, Вєтрова Л., 1999); вірусному гепатиті (Шутов А., 2000), цирозі печінки з хронічною печінковою енцефалопатією (Байшева З., 2000). Також при клінічному вивченні імуномоделюючого та детоксикаційного впливу ЛАКТУСАНА (на базі Ярославської державної медичної академії, Росія) було встановлено, що при включенні ЛАКТУСАНА до схеми терапії цукрового діабету у хворих збільшувалася кількість Т-клітин (на 45%), В-клітин (на 921TP1 , А також імуноглобулінів (на 12%) (Суханов Г., 2001). У цьому ж дослідженні було показано, що ЛАКТУСАН у групи пацієнтів із захворюваннями печінки та жовчовивідних шляхів, а також дисбактеріозом сприяє відновленню мікрофлори кишечника та обміну речовин, а також покращенню загального стану організму.

ЛАКТУСАН ВЖИВАЮТЬ ПРИ:

  • дисбактеріозі: у дорослих - по 2 чайні ложки 2 рази на добу; у дітей старше 3 років – по 1 чайній ложці на добу; у дітей віком від 1 року до 3 років - по 0,5-1 чайній ложці на добу;
  • запорі: у дорослих - по 2 столові ложки 1 раз на добу; у дітей старше 1 року - по 1-2 чайні ложки 1 раз на добу.

Виробник: ТОВ "Феліцата Україна", тел.: +38 (067) 503-88-17 | +38 (063) 306-12-66; www.lactusan.ua.

Дар'я Кутах Прес-служба «Тижневика АПТЕКА»

Додати коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов'язкові поля позначені *

UK
Powered by TranslatePress »